посімейство

ПОСІМЕ́ЙСТВО, ПОСЕМЕ́ЙСТВО, а, с., діал.

Родина, сім'я, сімейство.

– Спершу парубок повинен своє місце посісти поміж людей, звестися на власні, а тоді вже заводити собі посімейство (Ю. Смолич);

На них [лісовиків] дивилися крізь шибки перелякані очі шинкаревого посімейства (П. Панч);

Єремія, як оженився з Гризельдою Замойською, переїхав у сей замок на життя з своїм посемейством (О. Стороженко);

Отряхуватий Кульбабенко, виявилося, був зразковим сім'янином і навіть тепер, без дозволу, інколи провідував своє чимале посемейство (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. посімейство — посіме́йство іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. посімейство — див. родина  Словник синонімів Вусика
3. посімейство — посемейство, -а, с., діал. Родина, сім'я, сімейство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. посімейство — РОДИ́НА (група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом), СІМ'Я́, СІМЕЙСТВО заст., ЧЕ́ЛЯДЬ діал., ПОСІМЕ́ЙСТВО діал., ФАМІ́ЛІЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. посімейство — ПОСІМЕ́ЙСТВО, ПОСЕМЕ́ЙСТВО, а, с., діал. Родина, сім’я, сімейство. — Спершу парубок повинен своє місце посісти поміж людей, звестися на власні, а тоді вже заводити собі посімейство (Смолич, Мир..  Словник української мови в 11 томах
6. посімейство — Посіме́йство, -ва с. = посемейство. Мнж. 72. Драг. 14.  Словник української мови Грінченка