посім'янин

ПОСІМ'ЯНИ́Н, а, ч., діал.

Член посімейства.

Обійшла либонь вона їх усіх, – кого словами, а кого бровами: одного на здоров'я любенько питає; другому жалиться [жаліється], що без його чогось їй смутно та дивно, которого коло себе садовить, скажи, начеб свого посім'янина (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. посім'янин — посім'яни́н іменник чоловічого роду, істота член сімейства діал.  Орфографічний словник української мови
2. посім'янин — -а, ч., діал. Член посімейства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посім'янин — Посім'янин, -на м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).  Словник української мови Грінченка