потайливий

ПОТА́ЙЛИВИЙ, а, е.

Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний.

Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. потайливий — пота́йливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. потайливий — -а, -е. Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потайливий — ПОТАЙНИ́Й (який неохоче ділиться з іншими своїми думками), ПОТА́ЙЛИВИЙ, СКРИ́ТНИЙ, НЕПРОНИ́КНИЙ, СКРА́ДЛИВИЙ (який намагається бути непомітним). Ви людина палка, щира, одкрита, а ці люде хитрі, потайні (І. Нечуй-Левицький); Марко став потайливий.  Словник синонімів української мови
4. потайливий — ПОТА́ЙЛИВИЙ, а, е. Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний. Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (Коп., Дуже добре, 1937, 24).  Словник української мови в 11 томах