потайливий
ПОТА́ЙЛИВИЙ, а, е. Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний.
Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (Коп., Дуже добре, 1937, 24).
Словник української мови (СУМ-11)