потарабанити

ПОТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док.

1. Тарабанити, стукати по чомусь якийсь час.

Кульницький нервово потарабанив пальцями по столі, щось думаючи (М. Стельмах).

2. кого, що, розм. Понести або повезти кого-, що-небудь кудись.

– Хто ж її потарабанить до того Городця? (Л. Яновська);

“Слухай, служивий, однеси сього попа в прірву; я тобі десять рублів дам”. Солдат того попа на оберемок, потарабанив! (з казки).

Значення в інших словниках

1. потарабанити — потараба́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потарабанити — -ню, -ниш, док. 1》 неперех. Тарабанити, стукати по чомусь якийсь час. 2》 перех., розм. Понести або повезти кого-, що-небудь кудись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потарабанити — ПОТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док. 1. неперех. Тарабанити, стукати по чомусь якийсь час. Кульницький нервово потарабанив пальцями по столі, щось думаючи (Стельмах, II, 1962, 141). 2. перех., розм. Понести або повезти кого-, що-небудь кудись.  Словник української мови в 11 томах
4. потарабанити — Потарабанити, -ню, -ниш гл. 1) Побарабанить. 2) Потащить. Салдат того попа на оберемок, — потарабанив. Драг. 150.  Словник української мови Грінченка