потворно
ПОТВО́РНО.
Присл. до потво́рний.
Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене, юнацьке обличчя... (О. Гончар);
Він [Г. Сковорода] бачив, що світ [за часів царизму] створений неможливо – однобоко, потворно і що його треба поліпшити (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)