потворно

ПОТВО́РНО. Присл. до потво́рний.

Голова у нього була схожа на яйце і потворно велика (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 311);

Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене, юнацьке обличчя… (Гончар, Тронка, 1963, 211);

Він [Г. Сковорода] бачив, що світ [за часів царизму] створений неможливо — однобоко, потворно і що його треба поліпшити (Тич., III, 1957, 110).

Значення в інших словниках

1. потворно — потво́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. потворно — Присл. до потворний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потворно — ПОТВО́РНО. Присл. до потво́рний. Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене, юнацьке обличчя... (О. Гончар); Він [Г.  Словник української мови у 20 томах