потелефонувати

ПОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

Подзвонити по телефону; зателефонувати.

Він [К. С. Станіславський] сказав, що хотів би поговорити зі мною, але через хворобу не може прийняти мене у себе, а тому просить потелефонувати йому (М. Рильський);

– Я зараз потелефоную, щоб розшукали її батьків і дізналися про все (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. потелефонувати — потелефонува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потелефонувати — -ую, -уєш, док. Подзвонити по телефону; зателефонувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потелефонувати — ПОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Подзвонити по телефону; зателефонувати. Він [К. С. Станіславський] сказав, що хотів би поговорити зі мною, але через хворобу не може прийняти мене у себе, а тому просить потелефонувати йому (Рильський, III, 1956, 326)...  Словник української мови в 11 томах