потелефонувати
ПОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Подзвонити по телефону; зателефонувати.
Він [К. С. Станіславський] сказав, що хотів би поговорити зі мною, але через хворобу не може прийняти мене у себе, а тому просить потелефонувати йому (Рильський, III, 1956, 326);
— Я зараз потелефоную, щоб розшукали її батьків і дізналися про все (Ів., Вел. очі, 1956, 25).
Словник української мови (СУМ-11)