потесати

ПОТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., що.

1. Обтесати все або багато чого-небудь.

Гоблик купив у циган вальки, за дерево заплатив на корені, а люди задарма зрубали, потесали і додому привезли (М. Томчаній);

Будувати його Бразду було не так вже важко – ліс він мав, купу в нього брав не один десяток людей. Тільки Бразд крикнув – всі вони з'явились: нарубали лісу, потесали, склали, вивершили, перекрили, накрили – добрий терем мав тепер Бразд (С. Скляренко).

2. Тесати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. потесати — потеса́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потесати — -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Обтесати все чи багато чого-небудь. 2》 Тесати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потесати — ПОТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. 1. Обтесати все або багато чого-небудь. Хата будувалася швидко. Гоблик купив у циган вальки, за дерево заплатив на корені, а люди задарма зрубали, потесали і додому привезли (Томч.  Словник української мови в 11 томах
4. потесати — Потеса́ти, -шу́, -шеш гл. 1) Потесать нѣкоторое время. 2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка