потонулий

ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до потону́ти.

Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. потонулий — потону́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потонулий — [потоунулией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
3. потонулий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до потонути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потонулий — ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потону́ти. Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (Собко, Стеля.., 1961, 51).  Словник української мови в 11 томах