1. Словник української мови у 20 томах

потонулий

ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до потону́ти.

Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потонулий — потону́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потонулий — [потоунулией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. потонулий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до потонути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потонулий — ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потону́ти. Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (Собко, Стеля.., 1961, 51). Словник української мови в 11 томах