потонулий

потону́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до потонути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потонулий — потону́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потонулий — [потоунулией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. потонулий — ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до потону́ти. Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  4. потонулий — ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потону́ти. Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (Собко, Стеля.., 1961, 51). Словник української мови в 11 томах