потонулий
потону́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до потонути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потонулий — потону́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- потонулий — [потоунулией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- потонулий — ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до потону́ти. Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
- потонулий — ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потону́ти. Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (Собко, Стеля.., 1961, 51). Словник української мови в 11 томах