потонулий

потону́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потонулий — [потоунулией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  2. потонулий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до потонути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потонулий — ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до потону́ти. Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  4. потонулий — ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потону́ти. Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (Собко, Стеля.., 1961, 51). Словник української мови в 11 томах