потоптаний
ПОТО́ПТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до потопта́ти.
Глянь на луг – не вся травиця Ще потоптана упрах (П. Грабовський);
Там [на Україні] зараз вогненні заграви, руїн і навали сліди і дивиться місяць кривавий в потоптані катом сади (В. Сосюра);
Складачі [народних пісень] ті – переважно женщини [жінки], у котрих любов – найбільші святощі, єдина прикраса бідного, а так часто і безсердечно потоптаного та ламаного життя (І. Франко);
// у знач. прикм.
Коронний гетьман Микола Потоцький стояв перед гетьманом Остряницею і Гунею в оточенні козацької старшини і, присягаючи, обіцяв від імені короля повернути Україні потоптані права (О. Довженко);
// пото́птано, безос. пред.
[Горніг:] Сплюндрували [ткачі] весь дім фабрикантові .. Поруччя на сходах поламано, підлоги позривано, .. попсовано, порізано, порозкидано, потоптано, порубано – вкрай сплюндровано! (Леся Українка);
В країнах звірячого фашизму права людини потоптано, понищено, побито (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)