потоптання

ПОТОПТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. потопта́ти.

Зрадою не називаю того, що не любиш... чи не будеш любити мене... Зрадою є тільки потоптання віри... Тільки омана присяги любові, коли любові більше нема... (Уляна Кравченко);

– Наша мета не потоптання законів, не образа величності, не заколоти, а можливість користуватися правами, наданими нам конституціями (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. потоптання — потопта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. потоптання — -я, с. Дія за знач. потоптати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потоптання — ПОТОПТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. потопта́ти. Зрадою не називаю того, що не любиш… чи не будеш любити мене… Зрадою є тільки потоптання віри… Тільки омана присяги любові, коли любові більше нема… (У. Кравч., Вибр.  Словник української мови в 11 томах