потоптання

ПОТОПТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. потопта́ти.

Зрадою не називаю того, що не любиш… чи не будеш любити мене… Зрадою є тільки потоптання віри… Тільки омана присяги любові, коли любові більше нема… (У. Кравч., Вибр., 1958, 281);

— Наша мета не потоптання законів, не образа величності, не заколоти, а можливість користуватися правами, наданими нам конституціями (Тулуб, Людолови, II, 1957, 498).

Значення в інших словниках

1. потоптання — потопта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. потоптання — -я, с. Дія за знач. потоптати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потоптання — ПОТОПТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. потопта́ти. Зрадою не називаю того, що не любиш... чи не будеш любити мене... Зрадою є тільки потоптання віри... Тільки омана присяги любові, коли любові більше нема...  Словник української мови у 20 томах