потрудитися

ПОТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док.

1. Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час.

– Спасибі, – думає [Гава], – розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились (Л. Глібов);

Потрудились хлопці жарко, І вантаженню кінець... (С. Олійник);

Після переможного закінчення громадянської війни багато довелось потрудитися вінничанам, щоб ввести в дію зруйнований завод (з публіц. літ.);

– А тепер кумові та кумі – їсти та пити! Спасибі їм, що потрудилися: по трудах час і закусити! (Панас Мирний).

2. з інфін., часто у формі наказ. сп. Виявити увагу до кого-небудь, зробити що-небудь для когось (перев. при проханні, спонуканні).

От приходим до криниці, Я перш подивився, Чи глибока. – Власовичу, – Кажу, – потрудися Води достать (Т. Шевченко);

[Калеб Педдінтон:] Я, найстарший від усіх літами, до тебе потрудився сам прийти (Леся Українка);

– Потрудіться відповісти на моє запитання... (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. потрудитися — потруди́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потрудитися — Потруди́тися. Проїхати, подолати далекий, довгий шлях. Єротей Пігуляк потрудив ся таку далеко дорогу і отворив читальню (Б., 1895, 10, 3) // пол. potrudzić się — пройти, подолати шлях.  Українська літературна мова на Буковині
3. потрудитися — -труджуся, -трудишся, док. 1》 Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. 2》 з інфін., часто у формі наказ. сп. Виявити увагу до кого-небудь, зробити що-небудь для когось (перев. при проханні, спонуканні).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потрудитися — ПОТУРБУВА́ТИСЯ (виявити увагу до когось, зробити щось для когось — перев. при проханні, спонуканні), ПОТРУДИ́ТИСЯ розм. — Громадянине, ця кімната зайнята. Потурбуйтесь звільнити приміщення (І. Кочерга); — Потрудіться виконувати ваші обов'язки.  Словник синонімів української мови
5. потрудитися — ПОТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док. 1. Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. — Спасибі, — думає [Гава], — розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились (Гл., Вибр., 1951, 90); Потрудились хлопці жарко, І вантаженню кінець… (С. Ол.  Словник української мови в 11 томах
6. потрудитися — Потруди́тися, -джу́ся, -дишся гл. 1) Потрудиться. 2) Богу потрудитися. Проболѣть. Борз. у.  Словник української мови Грінченка