потрудитися

Потруди́тися, -джу́ся, -дишся

гл.

1) Потрудиться.

2) Богу потрудитися. Проболѣть. Борз. у.

Значення в інших словниках

1. потрудитися — потруди́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потрудитися — Потруди́тися. Проїхати, подолати далекий, довгий шлях. Єротей Пігуляк потрудив ся таку далеко дорогу і отворив читальню (Б., 1895, 10, 3) // пол. potrudzić się — пройти, подолати шлях.  Українська літературна мова на Буковині
3. потрудитися — -труджуся, -трудишся, док. 1》 Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. 2》 з інфін., часто у формі наказ. сп. Виявити увагу до кого-небудь, зробити що-небудь для когось (перев. при проханні, спонуканні).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потрудитися — ПОТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док. 1. Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. – Спасибі, – думає [Гава], – розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились (Л. Глібов); Потрудились хлопці жарко, І вантаженню кінець... (С.  Словник української мови у 20 томах
5. потрудитися — ПОТУРБУВА́ТИСЯ (виявити увагу до когось, зробити щось для когось — перев. при проханні, спонуканні), ПОТРУДИ́ТИСЯ розм. — Громадянине, ця кімната зайнята. Потурбуйтесь звільнити приміщення (І. Кочерга); — Потрудіться виконувати ваші обов'язки.  Словник синонімів української мови
6. потрудитися — ПОТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док. 1. Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. — Спасибі, — думає [Гава], — розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились (Гл., Вибр., 1951, 90); Потрудились хлопці жарко, І вантаженню кінець… (С. Ол.  Словник української мови в 11 томах