потрудити

Потруди́ти, -джу́, -диш

гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили. Алв. 104.

Значення в інших словниках

1. потрудити — потруди́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. потрудити — -труджу, -трудиш, док., перех., у сполуч. зі сл. руки, очі і т. ін., розм. Натомити роботою (за якийсь час). || Зробити що-небудь, виявивши увагу до когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потрудити — ПОТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., що, у сполуч. зі сл. руки, очі і т. ін., розм. Натомити роботою (за якийсь час). Треба заробляти на хліб, бо як не потрудиш своєї голови та рук, то дітям нічого їсти буде (М.  Словник української мови у 20 томах
4. потрудити — ПОТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., перех., у сполуч. із сл. руки, очі і т. ін., розм. Натомити роботою (за якийсь час). Треба заробляти на хліб, бо як не потрудиш своєї голови та рук, то дітям нічого їсти буде (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах