Великий тлумачний словник сучасної мови

потрудити

потруди́ти

-труджу, -трудиш, док., перех., у сполуч. зі сл. руки, очі і т. ін., розм.

Натомити роботою (за якийсь час).

|| Зробити що-небудь, виявивши увагу до когось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потрудити — потруди́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. потрудити — ПОТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., що, у сполуч. зі сл. руки, очі і т. ін., розм. Натомити роботою (за якийсь час). Треба заробляти на хліб, бо як не потрудиш своєї голови та рук, то дітям нічого їсти буде (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. потрудити — ПОТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., перех., у сполуч. із сл. руки, очі і т. ін., розм. Натомити роботою (за якийсь час). Треба заробляти на хліб, бо як не потрудиш своєї голови та рук, то дітям нічого їсти буде (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  4. потрудити — Потруди́ти, -джу́, -диш гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили. Алв. 104.  Словник української мови Грінченка