Словник української мови в 11 томах

потрудитися

ПОТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док.

1. Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час.

— Спасибі, — думає [Гава], — розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились (Гл., Вибр., 1951, 90);

Потрудились хлопці жарко, І вантаженню кінець… (С. Ол., Вибр., 1959, 73);

Після переможного закінчення громадянської війни багато довелось потрудитися вінничанам, щоб ввести в дію зруйнований завод (Ком. Укр., 11, 1969, 25);

— А тепер кумові та кумі — їсти та пити! Спасибі їм, що потрудилися: по трудах час і закусити! (Мирний, IV, 1955, 226).

2. з інфін., часто у формі наказ. сп. Виявити увагу до кого-небудь, зробити що-небудь для когось (перев. при проханні, спонуканні).

От приходим до криниці, Я перш подивився, Чи глибока. — Власовичу, — Кажу, — потрудися Води достать (Шевч., II, 1963, 277);

[Калеб Педдінтон:] Я, найстарший від усіх літами, до тебе потрудився сам прийти (Л. Укр., III, 1952, 63);

— Потрудіться відповісти на моє запитання… (Смолич, І, 1958, 56).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. потрудитися — потруди́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потрудитися — Потруди́тися. Проїхати, подолати далекий, довгий шлях. Єротей Пігуляк потрудив ся таку далеко дорогу і отворив читальню (Б., 1895, 10, 3) // пол. potrudzić się — пройти, подолати шлях.  Українська літературна мова на Буковині
  3. потрудитися — -труджуся, -трудишся, док. 1》 Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. 2》 з інфін., часто у формі наказ. сп. Виявити увагу до кого-небудь, зробити що-небудь для когось (перев. при проханні, спонуканні).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потрудитися — ПОТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док. 1. Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. – Спасибі, – думає [Гава], – розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились (Л. Глібов); Потрудились хлопці жарко, І вантаженню кінець... (С.  Словник української мови у 20 томах
  5. потрудитися — ПОТУРБУВА́ТИСЯ (виявити увагу до когось, зробити щось для когось — перев. при проханні, спонуканні), ПОТРУДИ́ТИСЯ розм. — Громадянине, ця кімната зайнята. Потурбуйтесь звільнити приміщення (І. Кочерга); — Потрудіться виконувати ваші обов'язки.  Словник синонімів української мови
  6. потрудитися — Потруди́тися, -джу́ся, -дишся гл. 1) Потрудиться. 2) Богу потрудитися. Проболѣть. Борз. у.  Словник української мови Грінченка