Словник української мови у 20 томах

потурений

ПОТУ́РЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до потури́ти;

// поту́рено, безос. пред.

Хлопця потурено зі школи.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. потурений — поту́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови