потускнілий

ПОТУСКНІ́ЛИЙ, ПОТУ́СКЛИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. акт. до потускні́ти, поту́скнути.

Дивився [Єгор] на жінку й більш ні на кого, вилупивши свої великі, потускнілі від горілки очі (Грицько Григоренко);

Потускнілі місця на латунних та алюмінієвих поверхнях можна легко обновити, якщо протерти їх гумкою для витирання чорнила (з газ.);

Ви добре бачите, як потусклі очі вашого приятеля блиснули (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. потускнілий — Сумний, зажурений; розжалоблений [I]  Словник з творів Івана Франка
2. потускнілий — потускні́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
3. потускнілий — потусклий, -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до потускніти, потускнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потускнілий — ПОТУСКНІ́ЛИЙ, ПОТУ́СКЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до потускні́ти, поту́скнути. Дивився [Єгор] на жінку й більш ні на кого, вилупивши свої великі, потускнілі від горілки очі (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах