потускніти
ПОТУСКНІ́ТИ, і́є і ПОТУ́СКНУТИ, не, рідко.
Док. до тускні́ти, ту́скнути.
Уже в неї очі від безсонних нічок потускніли, личко поблідло-пожовкло (Панас Мирний);
Гранітні сходи залишилися недоторканими, тільки блиску на них вже не стало, ніби потускніли і зістарилися вони за ці два роки горя (В. Собко);
– Нехай сонечко на мене не світить, нехай місяць для мене потускне (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)