пофортунити

ПОФОРТУ́НИТИ, ить, док., безос., кому, також з інфін., розм.

Те саме, що пощасти́ти.

Чи ж пофортунить йому десь там на чужині? Чужий світ не дасть добра (І. Цюпа);

Після того, як йому пофортунило прибрати до рук того абата Данила, вкритий туманом виднокруг пояснішав... (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. пофортунити — пофорту́нити дієслово доконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. пофортунити — -ить, док., безос., кому, також з інфін., розм. Те саме, що пощастити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пофортунити — ЩАСТИ́ТИ безос. кому (складатися щасливо, успішно), ТАЛАНИ́ТИ, ВЕЗТИ́, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ), ФОРТУ́НИТИ, ВЕСТИ́СЯ розм., ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ) розм., ЩАСТИ́ТИСЯ розм., ПЛУ́ЖИТИ розм. рідко, ДОБРИ́ТИСЯ діал., ПАЙДИ́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. пофортунити — ПОФОРТУ́НИТИ, ить, док., безос., кому, також з інфін., розм. Те саме, що пощасти́ти. Чи ж пофортунить йому десь там на чужині? Чужий світ не дасть добра (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах