Словник української мови у 20 томах

пофоркувати

ПОФО́РКУВАТИ, ую, уєш, недок.

Форкати час від часу.

Кінь тихенько пофоркував, мотав головою, нетерпляче переступаючи з ноги на ногу (А. Дімаров);

Ліси, густо обсідаючи плечі гір, піднімалися вгору, і машини пофоркували в їх глибині, мов казкова дичина (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пофоркувати — пофо́ркувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пофоркувати — -ую, -уєш, недок. Форкати час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пофоркувати — ПОФО́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Форкати час від часу. Кінь тихенько пофоркував, мотав головою, нетерпляче переступаючи з ноги на ногу (Дім.  Словник української мови в 11 томах