пофоркувати
ПОФО́РКУВАТИ, ую, уєш, недок.
Форкати час від часу.
Кінь тихенько пофоркував, мотав головою, нетерпляче переступаючи з ноги на ногу (А. Дімаров);
Ліси, густо обсідаючи плечі гір, піднімалися вгору, і машини пофоркували в їх глибині, мов казкова дичина (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)