похитуваний
ПОХИ́ТУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до похи́тувати.
Дерева в саду .. шуміли так сильно, похитувані вітром, що з спокійної хати було лячно визирнути (О. Кобилянська);
– Коли він повертатиметься додому, йому дорогою трапиться цікава, рухлива тінь од ліхтаря, похитуваного вітром (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)