похитуваний

ПОХИ́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до похи́тувати.

Дерева в саду.. шуміли так сильно, похитувані вітром, що з спокійної хати було лячно визирнути (Коб., III, 1956, 188);

— Коли він повертатиметься додому, йому дорогою трапиться цікава, рухлива тінь од ліхтаря, похитуваного вітром (Ю. Янов., II, 1958, 23).

Значення в інших словниках

1. похитуваний — похи́туваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. похитуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до похитувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похитуваний — ПОХИ́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до похи́тувати. Дерева в саду .. шуміли так сильно, похитувані вітром, що з спокійної хати було лячно визирнути (О. Кобилянська); – Коли він повертатиметься додому, йому дорогою трапиться цікава, рухлива тінь од ліхтаря, похитуваного вітром (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах