похитування

ПОХИ́ТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. похи́тувати і похи́туватися.

Я зрозуміла милосердні погляди, таємні зітхання та похитування головою моїх сусідок (І. Франко);

Ми проїхали, не спиняючись, понад двісті кілометрів – і втома, ритмічне похитування на м'яких ресорах та й сама пізня пора хилили нас до сну (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. похитування — похи́тування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. похитування — -я, с. Дія за знач. похитувати і похитуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похитування — ПОХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. похи́тувати і похи́туватися. Я зрозуміла милосердні погляди, таємні зітхання та похитування головою моїх сусідок (Фр.  Словник української мови в 11 томах