похмарніти
ПОХМАРНІ́ТИ, і́є, док.
Те саме, що похма́ритися.
Понуро виходив на галявину інспектор. Брови насупив, дивиться в землю, щось думає. І похмарніло відразу все (С. Васильченко);
Згадавши про матір, Гандзюк похмарнів: покора й смуток в очах у матері (Г. Косинка);
Дівчина подивилася на вулицю, де вже біг, спотикаючись, Ясько, чоло її похмарніло (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)