похмурнішати
ПОХМУРНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. і док.
Ставати похмурим, похмурішим.
Одарочка глянула на Івася, подивилася на діда – Івась лежить, дід сидить, і зразу похмурнішав (Панас Мирний);
Робітники обернулись на регіт. Побачивши надто веселого головного інженера, вони похмурнішали (Ю. Шовкопляс);
// безос.
Кілька днів тому відлетіли ластівки у вирій. І якось аж похмурнішало на фермі (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)