поховальний

ПОХОВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до поховання; похоронний, погребальний.

Серед поховальних пам'яток древньої Русі чи не найцікавішою є так звана “Чорна могила” в Чернігові (з газ.);

Поховальний обряд;

Поховальний культ;

// Признач. для поховання.

Люди бронзового віку Поінгулля свої естетичні смаки втілили не тільки в скульптурі, але й в тих малюнках, якими вони прикрасили поховальну кам'яну скриню – своєрідний саркофаг (з наук.-попул. літ.);

Поховальна споруда; Поховальне спорядження;

// Який здійснює, організує поховання (у 1 знач.).

Тепер місто мало все, що належиться порядному, сповненому самоповаги і пихи місту: магістрат, собор, університет, поліцію, поховальне бюро і банк (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. поховальний — похова́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поховальний — -а, -е. Стос. до поховання; похоронний, погребальний. || Признач. для поховання. Поховальне спорядження. || Який здійснює, організує поховання (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поховальний — ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д.  Словник синонімів української мови
4. поховальний — ПОХОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до поховання; похоронний, погребальний. Серед поховальних пам’яток древньої Русі чи не найцікавішою є так звана «Чорна могила» в Чернігові (Рад. Укр., 26.II 1964, 3); Поховальний обряд; Поховальний культ; // Признач.  Словник української мови в 11 томах