Словник української мови у 20 томах

поцілуватися

ПОЦІЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся.

Док. до цілува́тися.

Він тричі, як перед говінням, поцілувався з нею, приклав холодні губи до чола дитини (М. Коцюбинський);

Давні знайомі аж поцілувалися на радощах (О. Маковей);

У хвилину затишшя перев'язали товаришеві рани, поцілувалися на щастя, хоч ніхто не сподівався лишитися живим (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поцілуватися — поцілува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поцілуватися — [поц'ілуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. поцілуватися — -уюся, -уєшся. Док. до цілуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поцілуватися — ПОЦІЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся. Док. до цілува́тися. Він тричі, як перед говінням, поцілувався з нею, приклав холодні губи до чола дитини (Коцюб., II, 1955, 103); Давні знайомі аж поцілувалися на радощах (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  5. поцілуватися — Поцілуватися, -луюся, -єшся гл. Поцѣловаться. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73.  Словник української мови Грінченка