поцілуватися
ПОЦІЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся. Док. до цілува́тися.
Він тричі, як перед говінням, поцілувався з нею, приклав холодні губи до чола дитини (Коцюб., II, 1955, 103);
Давні знайомі аж поцілувалися на радощах (Мак., Вибр., 1954, 337);
У хвилину затишшя перев’язали товаришеві рани, поцілувалися на щастя, хоч ніхто не сподівався лишитися живим (Ю. Янов., II, 1954, 137).
Словник української мови (СУМ-11)