почванитися
ПОЧВА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1. Док. до чва́нитися.
Батько хотів почванитися перед сусідами сином і почав його зачіпать (І. Нечуй-Левицький);
Антосьо любив почванитись і де треба було на своєму поставити (А. Свидницький).
2. Чванитися якийсь час.
Писар заїхав у хмари, думаючи почванитись трохи перед матір'ю (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)