почванитися
ПОЧВА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1. Док. до чва́нитися.
Батько хотів почванитися перед сусідами сином і почав його зачіпать (Н.-Лев., І, 1956, 461);
Антосьо любив почванитись і де треба було на своєму поставити (Свидн., Люборацькі, 1955, 161).
2. Чванитися якийсь час.
Писар заїхав у хмари, думаючи почванитись трохи перед матір’ю (Н.-Лев., І, 1956, 105).
Словник української мови (СУМ-11)