почвара

ПОЧВА́РА, и, ж.

1. Потвора, чудовисько.

Очей почвари не міг Іван добачити, бо вони були заховані під довжелезними, навислими віями з товстої кори (І. Франко);

Ведмідь був такий страшний і волохатий, що навіть Сивоок, хоч був далеко і прикривався від звіра запрягом, мимохіть позадкував од почвари (П. Загребельний);

// Привиддя, примара.

Ночі темної дивні почвари Заглядали в безсоннії очі, І страшніші, ніж сонні кошмари, Ті привиддя безсонної ночі (Леся Українка);

// перен. Про людину з потворною зовнішністю або поведінкою.

Адже настануть часи, коли й сектантів не буде. І інших темних та злих почвар (Л. Дмитерко).

2. Уживається як лайка.

[Темничий вартовий:] Що тут у вас? (До Нартала) Се знов оцей скажений? Ти будеш тихо? Проклята почваро! (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. почвара — Почвара (135) (poczwara) [MО,III]  Словник з творів Івана Франка
2. почвара — почва́ра іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. почвара — див. ПОТВОРА.  Словник синонімів Караванського
4. почвара — див. гидкий; привид; страшило  Словник синонімів Вусика
5. почвара — -и, ж. 1》 Потвора, страхіття. || Привиддя, примара. || перен. Про людину з потворною зовнішністю або поведінкою. 2》 Уживається як лайка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. почвара — ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст.  Словник синонімів української мови
7. почвара — ПОЧВА́РА, и, ж. 1. Потвора, чудовисько. Очей почвари не міг Іван добачити, бо вони були заховані під довжелезними, навислими віями з товстої кори (Фр.  Словник української мови в 11 томах
8. почвара — Почва́ра, -ри ж. Привидѣніе.  Словник української мови Грінченка