почерез
ПОЧЕРЕ́З, прийм., із знах. в., зах.
1. Через.
Шумно криштальнії хвилі Стрий, І Черемош, і Прут Почерез звори і скелі В вічній мандрівці несуть (І. Франко);
Люд навколо нарікає, що вода затхнулася в криницях і джерелах, бо всі ж вони почерез хлів течуть (Леся Українка);
Почерез плоти понадвисала червона калина (Ю. Федькович);
От здалека проти неї [Калини] йшов, підпертий на костурі, якийсь дідуган з торбою почерез плечі (О. Кобилянська);
В ногах ліжка стоїть жінка з рушником почерез руку (Ірина Вільде);
[Гриф:] Це ти [Фіделю] про друзів згадуєш тепер? А скільки раз ти мало не помер Почерез друзів? (Д. Павличко).
2. Те саме, що крізь.
Голос його [коваля] при тім ставав міцний та дзвінкий, як нагострена сталь, роздавався чутко почерез стук молотків (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)