Словник української мови в 11 томах

почерез

ПОЧЕРЕ́З, прийм., із знах. в., зах.

1. Через.

Шумно криштальнії хвилі Стрий, І Черемош, і Прут Почерез звори і скелі В вічній мандрівці несуть (Фр., XI, 1952, 409);

Люд навколо нарікає, що вода затхнулася в криницях і джерелах, бо всі ж вони почерез хлів течуть (Л. Укр., II, 1951, 202);

Почерез плоти понадвисала червона калина (Федьк., Буковина, 1950, 136);

От здалека проти неї [Калини] йшов, підпертий на костурі, якийсь дідуган з торбою почерез плечі (Коб., III, 1955, 535);

В ногах ліжка стоїть жінка з рушником почерез руку (Вільде, На порозі, 1955, 202);

[Гриф:] Це ти [Фіделю] про друзів згадуєш тепер? А скільки раз ти мало не помер Почерез друзів? (Павл., Пальм. віть, 1962, 103).

2. Те саме, що крізь.

Голос його [коваля] при тім ставав міцний та дзвінкий, як нагострена сталь, роздавався чутко почерез стук молотків (Фр., VII, 1951, 52).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. почерез — прийм., із знах. в., зах. 1》 Через. 2》 Те саме, що крізь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. почерез — ПОЧЕРЕ́З, прийм., із знах. в., зах. 1. Через. Шумно криштальнії хвилі Стрий, І Черемош, і Прут Почерез звори і скелі В вічній мандрівці несуть (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. почерез — Почере́з, прийм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. почерез — Почерез пред. 1) Черезъ. Пішов у тото місто почерез високу гору. Гн. ІІ. 233. Почерез плоти понадвисала червона калина. Федьк. 2) В-продолженіе. Бабила почерез цілий рік. Гн. II. 58. 2) Изъ-за. Мама Юди снила раз, що породе сина і почерез того сина маї умерти сам Исус Христос. Гн. II. 236.  Словник української мови Грінченка