почерк

ПО́ЧЕРК, у, ч.

1. Індивідуальна манера письма, спосіб накреслення літер.

По тонкому жіночому почерку й по синьому чорнилі він пізнавав, що то лист од неї (М. Коцюбинський);

Вдивлявся довго я У ці рядки, аж поки пригадав, Кому належить цей машистий [розмашистий] почерк... (М. Рильський);

Майорові, видно, було вже нелегко розбирати дрібний почерк (О. Гончар);

// Письмо, змінене під впливом якихось зовнішніх обставин.

Ти вибач за почерк мій (правда – гірка!) – Рука приморожена... Холод в столиці... (І. Нехода).

2. перен. Певна манера, характерний стиль виконання якої-небудь роботи.

Хмурін бурить з особливим, культурним почерком (Іван Ле);

У кожного справжнього майстра, хай то митець, конструктор чи будівельник, є власний почерк, щось таке, що притаманне тільки йому (з газ.);

Багатство кольорів, барвистість виробів, різноманітність стилів та художніх почерків майстрів народного мистецтва неодноразово викликали захоплення відвідувачів виставки (з наук. літ.).

(1) Бі́серний по́черк – дуже дрібний, рівний почерк.

Учителька довгенько-таки вчитувалася в бісерний почерк студента (Іван Ле);

(2) Жіно́чий по́черк – розбірливий почерк з округлими буквами.

По тонкому жіночому почерку й по синьому чорнилі він пізнавав, що то лист од неї (М. Коцюбинський);

(3) Каліграфі́чний по́черк – чітке, рівне, гарне письмо;

(4) Канцеля́рський по́черк – те саме, що Канцеля́рське письмо́ (див. письмо́).

Значення в інших словниках

1. почерк — по́черк іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. почерк — (стиль писання літер) письмо, рука; (власний) П. стиль, манера.  Словник синонімів Караванського
3. почерк — [почеирк] -ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
4. почерк — -у, ч. 1》 Індивідуальна манера письма, спосіб накреслення літер. || Письмо, змінене під впливом якихось зовнішніх обставин. 2》 перен. Певна манера, характерний стиль виконання якої-небудь роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. почерк — Письмо, рука, рукопис, див. манускрипт  Словник чужослів Павло Штепа
6. почерк — ПО́ЧЕРК (індивідуальна манера, спосіб написання літер; зовнішній вигляд написаного), ПИСЬМО́, РУКА́. Банкноти перев'язані .. смужкою, на якій дрібним почерком виписана цифра тисяча вісімсот (Ірина Вільде); Це був дуже простий шифр: у звичайному листі...  Словник синонімів української мови
7. почерк — ПО́ЧЕРК, у, ч. 1. Індивідуальна манера письма, спосіб накреслення літер. По тонкому жіночому почерку й по синьому чорнилі він пізнавав, що то лист од неї (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах