почестка
ПОЧЕ́СТКА, и, ж.
1. етн., заст. Частування, пригощання.
Чи хрестини, чи похрестини, тільки людям почестку дасть [шинкарка] (Ганна Барвінок).
2. розм., рідко. Честь, слава.
Дивись, як Семен пішов у почестку (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)