пошануватися
ПОШАНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся.
Док. до шанува́тися 1.
– А, може, грамота ще й у пригоді стане при його службі, – писарем буде, а пошанується – до офіцера дослужиться (Панас Мирний);
Ой, час би, Грицьку, нам, ой, час пошануваться: Не все ж нам, братику, не все парубкувать; Не все з дівчатами гасать і женихаться! І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (П. Гулак-Артемовський).
Словник української мови (СУМ-20)