пошаркування

ПОША́РКУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. поша́ркувати і звуки, утворювані цією дією.

Ще не відкриваючи дверей, почув [Гаврило] тихе пошаркування Юлиних ніг (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. пошаркування — поша́ркування іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пошаркування — -я, с., розм. Дія за знач. пошаркувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошаркування — ПОША́РКУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поша́ркувати і звуки, утворювані цією дією. Ще не відкриваючи дверей, почув [Гаврило] тихе пошаркування Юлиних ніг (Тют., Вир, 1964, 402).  Словник української мови в 11 томах