пошепотітися
ПОШЕПОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся і ПОШЕПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док.
Поговорити пошепки з ким-небудь якийсь час.
Незабаром прийшов комсомольський товариш секретар і, про щось пошепотівшись із товаришами, одкрив засідання бюро й разом загальні збори осередку (Г. Епік);
Сергійко побіг у кухню, щось там пошепотівся з Лукією й застрибав на одній нозі (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)