пошепотітися

ПОШЕПОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся і ПОШЕПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. Пошепки поговорити з ким-небудь якийсь час.

Незабаром прийшов комсомольський товариш секретар і, про щось пошепотівшись із товаришами, одкрив засідання бюро й разом загальні збори осередку (Епік, Тв., 1958, 422);

Сергійко побіг у кухню, щось там пошепотівся з Лукією й застрибав на одній нозі (Кучер, Трудна любов, 1960, 41).

Значення в інших словниках

1. пошепотітися — пошепоті́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пошепотітися — -очуся, -отишся і пошепотатися, -очуся, -очешся, док. Пошепки поговорити з ким-небудь якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошепотітися — ПОШЕПОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся і ПОШЕПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. Поговорити пошепки з ким-небудь якийсь час. Незабаром прийшов комсомольський товариш секретар і, про щось пошепотівшись із товаришами...  Словник української мови у 20 томах