пошептатися
ПОШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, док., з ким, між ким і без дод.
Поговорити пошепки з ким-небудь якийсь час.
Старенький пан повернувся до других, щось пошептався (Панас Мирний);
Маріуца, пошептавшись з Прохірою, вийшла з хати (М. Коцюбинський);
Хлопці пошепталися між собою і стали одкашлюватись (С. Васильченко);
Прийшли доярки. Побачивши чужу людину, пошепталися і, розібравши дійниці, стали доїти корів (Григорій Тютюнник);
Пошептавшись з Сокирою, невідомі зникли (В. Бабляк).
Словник української мови (СУМ-20)