пошептатися

ПОШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, док., з ким, між ким і без додатка. Поговорити пошепки якийсь час із однією людиною або з групою людей.

Старенький пан повернувся до других, щось пошептався (Мирний, III, 1954, 166);

Маріуца, пошептавшись з Прохірою, вийшла з хати (Коцюб., І, 1955, 281);

Хлопці пошепталися між собою і стали одкашлюватись (Вас., І, 1959, 103);

Прийшли доярки. Побачивши чужу людину, пошепталися і, розібравши дійниці, стали доїти корів (Тют., Вир, 1964, 113);

Пошептавшись з Сокирою, невідомі зникли (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 279).

Значення в інших словниках

1. пошептатися — пошепта́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пошептатися — -шепчуся, -шепчешся, док., з ким, між ким і без додатка. Поговорити пошепки якийсь час із однією людиною або з групою людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошептатися — ПОШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, док., з ким, між ким і без дод. Поговорити пошепки з ким-небудь якийсь час. Старенький пан повернувся до других, щось пошептався (Панас Мирний); Маріуца, пошептавшись з Прохірою, вийшла з хати (М.  Словник української мови у 20 томах