пошкребти
ПОШКРЕБТИ́, ПОСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, кого, що.
Док. до шкребти́.
Яків Степанович спохмурнів, заклопотано пошкріб потилицю (Ю. Збанацький);
Закололи, значить, того кабана ік Новому року. Закололи, обсмалили, пошкребли, хвоста та вуха дітям пооддавали (Остап Вишня);
* Образно. Храпчука пошкребти, і добре пошкребти, щоб зійшов із нього дешевий блиск (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)