пошлюблений
ПОШЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е, книжн.
Дієпр. пас. до пошлю́бити.
– А це кажуть, що вона ніби пошлюблена з тим низовиком, а опинилася у війську гетьмана Жолкєвського і, певне, за дружину йому в поході править (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)